Михайлу терміново було потрібно розміняти 100 доларів. Найближчий обмінник був закритий, тому Михайло вирішив звернутися до тих, хто обмінює валюту з рук. Коли клієнт простягнув «доброзичливцю» стодоларову купюру, той взяв у нього, перевірив її на справжність, потім склав навпіл і прибрав у свій гаманець, в якому вже чекала “своєї” миті однодоларова купюра. Поки міняла відраховував гривні, один з його спільників, під виглядом випадкового перехожого, почав обурюватися тим, що відбувається, нагадуючи, що обмін валюти з рук заборонений. Шахрай, нібито наляканий перехожим, повернув гроші і швиденько втік. Коли Михайло розгорнув купюру, то виявив, що шахрай спритно всучив замість ста доларів – один…

Іноземці займають і завжди займали в Україні особливе місце. Їм вірять. Ознайомитись з приїжджим у нас завжди вважали за щастя. У Києві ж найвигідніший на сьогоднішній день вид шахрайства – представитися іноземцем. Це ні в кого не викликає підозр: гостей з-за кордону в столиці багато, а якщо затримають міліціонери, завжди можна показати український паспорт і пояснити, що жертва, мовляв, помилилася…

Суть шахрайства наступна. У торговому центрі до вас підходить солідно одягнений іноземець і, старанно вимовляючи незвичні українські (російські) слова, просить про допомогу. Він приїхав до Києва з Лондона (Нью-Йорка, Парижа, Амстердама, Владивостоку) і йому потрібно обміняти валюту на гривні (рублі, тугрики). Але він не місцевий, погано орієнтується в чужому місті, а більше всього боїться шахраїв – адже на Заході так часто пишуть про те, як в Україні обманюють наївних іноземців! Так от, не могли б ви показати йому обмінний пункт і навіть постояти поруч – раптом знадобиться допомога, адже він не дуже добре володіє мовою…

Люди в нас живуть гостинні, от і ведуть іноземця в найближчий обмінник. Іноземець показує валюту, бере рублі, кладе обидві пачки грошей поряд, потім дістає калькулятор і починає прискіпливо перераховувати правильність курсу. Начебто все відбувається на очах і ніякого підступу тут бути не може. Але тут з’являється новий клієнт і вимагає терміново обміняти йому деяку суму. Починається метушня. Касир на мить відволікається, ви теж, а потім з’ясовується, що ваш іноземець зник, а з ним – і валюта, і гривні. Освідчуватися в міліції доведеться вам – що за іноземець та звідки…

Валютні «кидали» – вельми ввічливі й чарівні люди. Вони з радістю проінформують, в яких приймальних пунктах і за якою ціною продається і купується валюта, запропонують суму, трохи вище або нижче, роз’яснять, за якими ознаками можна визначити справжність гривень або доларів, можуть навіть продемонструвати спеціальний прилад, який визначає фальшивку.

Найпоширеніший варіант шахрайства з валютою – підсовування «схожої» купюри. Працюють шахраї групами. Вони виглядають громадян, які бажають обміняти грошики, і пропонують свої послуги. Коли зраділий клієнт простягав «доброзичливцю» стодоларову купюру, той брав у нього асигнацію, перевіряв її на достовірність, потім складав навпіл і прибирав у свій гаманець, в якому вже чекала свого часу однодоларова купюра. Поки міняла відраховував гривні, один з його спільників, під виглядом випадкового перехожого, починав обурюватися тим, що відбувається, нагадуючи, що обмін валюти з рук заборонений. Клієнт відволікався, а тим часом шахрай, нібито наляканий перехожим, повертав жертві гроші, спритно всучив замість ста доларів один…

Якщо ж було потрібно обміняти гривні на долари, «міняла» забирав у клієнта гроші, діставав зі свого гаманця стодоларову купюру, складав її і демонстрував, що вона справжня. Тут у роботу теж включався спільник, і шахрай, сунувши нещасному один долар, зникав із гривнями. Тим часом, кілька шахраїв стежили за обстановкою. Коли обдурений громадянин, хаотично побігавши в пошуках ошуканця, віддалявся, спільники давали сигнал, і аферисти знову бралися за роботу.

Типові обдурювання при обміні доларів з рук – шахрайство з використанням «ляльки» (“кукла”) і «ломка»: гроші (великі купюри) укладаються в конверт над твердою папкою (яку тримають в руці). Під папкою таємно зберігається такий же конверт з паперовими обрізками. У процесі розрахунків папка миттєво перевертається і партнеру вручається «лялька». При використанні «ляльки» замість великої суми у гривнях або в валюті обдурені громадяни отримують пачки нарізаного паперу, перекладені кількома справжніми купюрами. При «ломці» купюри складають («ламають») особливим способом і при перерахунку рахують одну й ту ж «зламану» купюру 2 рази.

Не варто попадатися і на той вид шахрайства, який заснований на вашому бажанні допомогти. Наприклад, уявіть таку ситуацію: перехожий здалеку помічає, як сваряться двоє дівчат. Одна дорікає іншу за те, що та продала щось за долари, а не за гривні. Вони просять людину перевірити, не фальшиві чи у них долари. Той перевіряє і підтверджує підозру, що долари фальшиві. Та, яка продала за долари, починає кричати, що вона брала нормальні гроші, а перехожий їх підмінив. Повз проходять два солдати. Вони швидко заламують руки бідоласі. Дівиця каже: «Нехай він покаже всі гроші, я свої дізнаюся». Перехожого обшукують, знаходять гаманець, пред’являють його дівчині, та не впізнає свої гроші і кидається на подругу: куди ти мої гроші діла! У людини відлягає від серця. Солдати повертають йому гаманець і швидко йдуть. Природно, гаманець порожній.

Є ще один варіант: допомога «співробітникам МВС». Припустимо, ви навідріз відмовилися міняти гроші у людини з рук. І ось, обмінявши свої гроші, ви бачите, як двоє чоловіків (схожих на співробітників міліції у цивільному) «в’яжуть» людини, яка пропонувала вам обмін з рук. «Ви у нього зараз нічого не міняли?» «Ні, але він пропонував …» – відповідаєте ви. Тут з’являється людина в міліцейській формі і просить вас виступити свідком в затриманні цього типа. Ще він хоче переконатися, що гроші у вас не мічені і що ви нічого не міняли у «злочинця». Ви, звичайно, даєте йому гроші на перевірку. У цей момент злочинець виривається, чоловіки кидаються його наздоганяти, ви відволікаєтеся, а «офіцер» з вашими грошима зникає. Зрозуміло, всі особи в розіграної сценці підставні.

Що робити?

Щоб не залишитися біля розбитого корита, потрібно уникати сумнівних угод. Краще, хоч і здається менш вигідним, все-таки скористатися обмінними пунктами. Дешевше обійдеться.

Але якщо вже ви знехтували правилами безпеки і рушили на «чорний ринок», уважніше перевіряйте купюри. Якщо ваш «контрагент» під час розрахунків не випускає з рук пачку грошей або просить у вас її на хвилинку, щоб нібито загорнути – це сигнал небезпеки. Не сподівайтеся на свою холоднокровність і уважність – все одно опинитеся в програші. Він знайде можливість відволікти вашу увагу всього лише на мить, і цього буде достатньо. Способів багато: жіночий крик, плач дитини, гавкіт собаки чи скрип гальм автомобіля – і в руках у вас виявляться порожні папірці замість грошей.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: