Євген: «До нас, як до посередників звернулася маловідома фірма з проханням допомогти купити певний товар. При цьому покупець був готовий на найвищу ціну. Через кілька днів знайшовся і бажаючий продати саме цей товар. Обов’язкова умова: застава та сплата значної неустойки у випадку відмови від одержання товару. Ми зраділи тому, що все «цілком випадково» так чудово склалося, уклали з покупцем договір, що передбачав аналогічний розмір неустойки (щоправда, без застави), потім підписали контракт з постачальником і надали заставу.

Коли посередник привіз отриманий товар, виявилось, що замовника не існує: немає статутного фонду, липова печатка і офіс орендований на підставних осіб. Ми залишилися з непотрібним товаром, купленим за надзвичайною ціною, і, крім того, зазнали значних збитків ще й зі сплатою неустойки».

Масове укладання договорів на постачання товарів з обмеженим попитом

Оптовій фірмі конфіденційно пропонується партія товару, що користується обмеженим попитом. Фахівці цієї фірми з’ясовують, що хоча попит і обмежений, але він є при відсутності товару. Тому ціни на товар високі і обіцяють великий прибуток. Підписується контракт на постачання і перераховується аванс. Важливою умовою контракту стає конфіденційність і велика сума неустойки у випадку відмови від товару. Якби на цьому ланцюг зупинився, оптовик і справді міг би заробити. Однак шахраї йдуть далі.

Подібна пропозиції отримують інші фірми. Вони теж вивчають ринок і переконуються, що хоча товар не масового споживання, але на ринку він відсутній і на ньому можна добре заробити. Вони також укладають конфіденційні договори з великою неустойкою.

Далі можливі три варіанти:

1) всі оптові покупці викидають свій товар на ринок, який відразу затоварюється, і ціни різко падають. Продавець заробляє за рахунок забезпечення конфіденційності. Більш того, не виключено, що продавець є монополістом у постачанні товару. Значить, на першому етапі він міг і сам організувати дефіцит товару, а, отже, і високі ціни на нього;

2) ще до поставки товару організується штучний витік інформації про велику кількість контрактів на постачання зазначеного товару. Оптові покупці з усіх сил намагаються вигадати спосіб уникнути втрат, адже відмовитися від поставки не можна – договором передбачена значна неустойка. Саме в цей момент з’являється хтось, добрий джентльмен, який згоден купити ще не поставлений товар, щоправда, за збитковою ціною, проте це краще, ніж сплата нечуваної неустойки;

3) штучно організується попит на товар. У створенні ажіотажу за комісійну винагороду беруть участь кілька фірм, даючи оголошення про свою вкрай гостру потребу саме в тому обладнанні, яке продає постачальник-шахрай. У результаті створюється враження, що це обладнання користується попитом. І обов’язково знайдеться кілька наївних оптових покупців, які укладуть контракти на постачання обладнання ще до того, як буде укладено контракт на його продаж.

Шахрайства з передачею товару на консигнацію

Аферисти передають важко-ліквідний товар для реалізації на умовах консигнації іншому підприємству або приватному підприємцю. Оговорюється конкретний термін, на який товар передається для продажу. У договір також вводиться пункт приблизно такого змісту: «За неповернення товару або його вартості після закінчення терміну консигнації або неповернення вартості втраченого або пошкодженого товару в триденний термін Комісіонер (тобто одержувач товару на консигнацію) додатково сплачує неустойку у розмірі 10% вартості неповерненого товару за кожний день прострочення».

Зазвичай, до моменту закінчення дії договору, комітента-шахрая практично неможливо знайти. Він з’являється знову лише через два-три місяці після закінчення терміну консигнації з вимогою повернути товар і сплатити неустойку відповідно до описаного вище пункту договору. За цей час неустойка може в десятки разів перевищувати вартість товару.

У таких випадках доцільно будь-якими способами реалізовувати товар в обумовлені договором строки або вживати всіх заходів до своєчасного повернення товару. Крім того, можна відразу після закінчення терміну реалізації перерахувати вартість нереалізованого товару, і хитрому комітенту продавати товар уже як свій власний. Нечесним може бути не тільки комітент, а й комісіонер. При цьому шахрайство полягає в отриманні великої партії товару на умовах консигнації і зникнення з ним.

Наведемо приклад. З оптовою фірмою по постачанню продуктів харчування стало працювати маловідоме приватне підприємство, отримало невеликі партії товару на умовах передоплати. Товар реалізовувався швидко, оскільки роздрібні ціни приватним підприємством встановлювалися низькі, з мінімальним прибутком. Приватнику було важливо показати оптовому постачальнику, що він працює оперативно і здатний реалізувати великі партії.

Приспавши пильність оптовика, аферист домагається одержання товару на консигнацію, який як і раніше реалізує за мінімальними цінами з швидким обігом грошей. Нарешті, перейнявшись довірою до такого спритного комісіонеру, комітент вирішується віддати на консигнацію кілька фур із товаром. Заволодівши великою партією товару, комісіонер благополучно зникає.

Що робити?

Перевірте паспорт і повноваження особи, що підписує з вами договір, а також збіг назви підприємства-партнера в тексті договору, в інших документах і на печатці. Обов’язково ознайомтеся із статутом підприємства-партнера. З’ясуйте, чи має підприємство право займатися передбаченою договором діяльністю. Уточніть, чи має право директор укладати з вами договір без узгодження із своїм вищим керівництвом. Якщо партнер посилається на солідних засновників, перевірте це в установчому договорі. Дуже корисно також ознайомитися з балансом підприємства-партнера (це не комерційна таємниця!).

У рахунках-фактурах, в актах приймання-здачі робіт і в накладних завжди перевіряйте відповідність зазначеного в документах до фактичної кількості та якості товарів, що поставляються, а також обсягів виконаних робіт і послуг. При укладанні договорів на купівлю товару та його продаж контролюйте оговорені розміри одержуваних і виплачуваних штрафних санкцій у разі зриву виконання договорів.

Крім того, намагайтеся будь-якими способами реалізовувати товар в зафіксовані в договорі строки або вживати всіх заходів до своєчасного повернення товару. Крім того, можна відразу після закінчення терміну реалізації перерахувати вартість нереалізованого товару комітенту і продавати товар уже як свій власний.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: