Костянтин, Київ: «Компанія, де я працюю, ніколи не погоджувалася робити передоплату фірмам, які їй не знайомі. Однак і тут прорахувалися. Наш давній клієнт, якому ми повністю довіряли, поручився за одну починаючу, нікому ще не відому компанію. У результаті ми й погодилися на передоплату… Тільки після того, як компанія «розчинилася» з нашими грошима, з’ясувалося, що її директор просто заплатив якусь суму фірмі, щоб та поручилася за неї, хоча також зовсім не була з нею знайома».

Чесним бізнесменам і сумлінним набувачам у всьому світі доводиться співіснувати з аферистами. В арсеналі шахраїв – безліч схем і рішень. Методи обману одного підприємства іншим численні і кожен з них має багато варіацій. Тут ми зупинимося лише на найбільш поширених.

1 варіант

Передоплату збирають під договори на постачання конкретних товарів із клієнтів (це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи). Потім ці кошти розміщуються під відсоток у банк. Коли спливає передбачений договором строк, а поставка так і не відбулася, клієнти вимагають гроші назад. Однак підприємство, що зібрало гроші, не планує ні повертати гроші, ні виконувати зобов’язання щодо поставки. Працівники підприємства-шахрая тягнуть час: виправдовуються, посилаючись на непередбачені обставини і показуючи підроблені документи про те, що попередньо оплачений товар незабаром надійде. Впливати різними силовими методами на шахраїв майже неможливо: як правило, вони мають надійний тил. Можливо, комусь вдасться «витягнути» свої гроші, проте час що збіг, забезпечить шахраям стабільний прибуток за рахунок банківських відсотків.

2 варіант

Трапляється так, що зібрані в якості передоплати гроші насправді направляються на закупівлю товару, що все ж надходить і потім продається. Тільки клієнту, який вклав гроші, повідомляють, що постачальники виявилися аферистами, і що це підприємство збанкрутувало. У цьому випадку посередники – «збирачі грошей» – рекомендують себе як «люди чесні», обіцяючи за можливості повернення відданого. І дійсно, після кількох «прокручувань» вкладена клієнтом сума йому повертається. Тільки весь дохід від операції дістається аферистам. Економлять шахраї й на сплаті штрафних санкцій: вони заздалегідь попереджають клієнта про те, що спроба домогтися несплати неустойки призведе лише до неповернення основної суми боргу.

3 варіант

Якщо зовсім не пощастить, випадково можна завести спільні справи з фіктивним підприємством, що ніде не зареєстровано. При такому розкладі директор використає паспорт на чуже ім’я, а рахунок у банку відкритий за невеликий хабар. Отримані гроші швидко переводяться за кордон, де також в свою чергу відразу переводяться в готівку. Директор, зрозуміло, зникає з поля зору як клієнта, так і правоохоронних органів. З неформальними угрупованнями по поверненню боргів він зазвичай домовляється попередньо.

Передоплата «солідному» підприємству

Обережні бізнесмени не поспішають робити передоплату малознайомим фірмам. У цьому випадку шахраї, що володіють достатнім первісним капіталом, перекуповують відому фірму, яка зарекомендувала себе добросовісним виконанням зобов’язань. При цьому аферистам важливо зберегти конфіденційність угоди – зміна власника тримається сторонами у суворому секреті.

Переконуючи клієнта зробити передоплату, нові власники називають підприємства, з якими попередні власники працювали довго і успішно. Шахраї навіть дають координати партнерів, не інформованих про зміну власників фірми. Звичайно, клієнт при кожному зверненні отримує позитивні відгуки. Переконавшись в «надійності» партнера, клієнт погоджується на авансовий платіж. Далі шахраї діють за описаною вище схемою «Використання системи передоплати».

Що робити?

Не поспішайте розлучатися з власними грошима. Прагніть оплачувати товар тільки після його поставки Вам. У крайньому випадку, виставляйте акредитив з вигідними для Вас умовами його розкриття (після поставки товару).

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: