Витяг з Інтернет-форуму: «Наш шеф вирішив круто взятися за дисципліну. За кожне невиконане або не вчасно виконане завдання знімають із зарплати гроші (20 гривень), ніякі пояснення не приймаються. За запізнення – взагалі 100 гривень (за кожне!). Навіть не слухаючи причину…»

«А як вам система: штраф $100 за нецільове використання Інтернету – і це при «білій» зарплаті в 1000 грн.? (А «чорного» окладу взагалі немає – тільки відсотки)».

Зниження обумовленої заробітної плати

Зниження обумовленої на співбесіді зарплати – це, напевно, найбільш поширений різновид несумлінної поведінки роботодавця. Цим грішать всі, навіть (і особливо!) відомі компанії. Буває так, що ніяких договорів при працевлаштуванні не підписується, а домовленість про зарплату складається усна. У результаті, коли приходить день зарплати, працівникові платять у півтора рази менше, мотивуючи це тим, що він ще не освоївся в компанії і тому недостатньо якісно працює, або ще з яких будь-яких причин або просто обіцянкою «скоро» підвищити з/п.

Відомий ще ось який варіант. Переманюють топ-менеджера, погоджуються на його вимоги по зарплаті, а через два місяці кажуть: «Ви не справляєтеся з роботою, знижуємо вам зарплату на 20%». Ще через два – дубль два: ще мінус 20%, і так далі. Багато терплять, але багато хто йде.

На жаль, іноді людина ризикує не тільки грошима, що належать їй за виконану роботу. Самий неприємний для здобувача варіант, коли його беруть на роботу спеціально, щоб підставити. У 1994-1995 роках існувала група фінансових компаній, які сиділи під одним дахом: «Траст-Інвест», «Ваш біржовий консультант» та «Опанас Нікітін». Володіючи інформацією про майбутні перевірки, керівництво набрало недосвідчених дівчат на посади головних бухгалтерів (само собою – з правом підпису). Легко уявити, як було вчорашнім студенткам економфаку, які, мало розуміючи, підписували те, що «генеральний» велів. Їм не заплатили ні копійки, позбавили роботи, ще й ледве не підвели під статтю КК.

Де ж можливо процвітати такому спокусливому і легкому шахрайству, як не в країні, де більшість людей отримують «зарплату в конвертах»? Підписуючись під обумовленою в договорі сумою, близькою до мінімального розміру оплати праці, працівник прирікає себе на залежність від порядності роботодавця. Який, нерідко, цією самою порядністю нехтує, маючи можливість безкарно маніпулювати. Податкову ставку уряд знизив, але от з тіні багато виходити не поспішає. Причина очевидна: тримати працівника на повідку, штрафуючи і знижуючи зарплату, економічно набагато вигідніше, ніж платити йому все офіційно. І домагатися чого-небудь в цій ситуації марно.

Штрафи

Один зі способів зниження заробітної плати – штрафи. Відомо, що системи штрафів, незважаючи на те, що вони заборонені КЗпП України, застосовуються в Україні дуже широко. Але в суді довести нічого не можна – значну частину зарплати в більшості компаній як і раніше платять «у конвертах».

Штрафувати можуть не тільки за запізнення, але і взагалі за все що завгодно. Відлучився по нужді, коли тебе викликав керівник – штраф. Не виконав вказівку шефа – а тут, як ви розумієте, можуть бути варіанти – штраф. Доходило до абсурду. Взяли на роботу аналітика, а комп’ютер не надали. Він кілька днів намагався його вибити зі служби забезпечення – невдало. У результаті його оштрафували за невиконану роботу, яку можна було зробити тільки на ПК. Однак, влаштувавшись працювати у деякі фірми, можна не тільки залишитися без обіцяних грошей, але й розлучитися зі своїми коштами.

Приблизно так виглядає стандартне оголошення в газеті: «Потрібні рекламні листоноші (розповсюдження рекламної продукції по поштових скриньках). Вільний графік, оплата відрядна, до 100 гривень в день». Люди (частіше за все, студенти) наймаються на роботу. Їм видають листівки, стверджуючи, що їх, наприклад, 7 тисяч штук. Навряд чи хтось візьметься перераховувати стос кольорових папірців. Солідний співробітник фірми-роботодавця суворо попереджає: «Вашу роботу перевіряють спеціальні люди. Якщо вони виявлять, що в поштових скриньках немає листівок, ви заплатите штраф». Виконуючи роботу, листоноші виявляють, що матеріалу-то їм видали менше – скажімо, 4 тисячі листівок. Приходячи за оплатою, працівники зустрічають директора з перекошеним обличчям, який гнівно кидає образливими характеристиками, на кшталт «пройдисвіти» або «шахраї», звинувачуючи «недбайливих» співробітників у привласненні рекламного матеріалу або несумлінність роботи. Далі виявляється, що ошукані аферистами люди ще й повинні заплатити фірмі штраф, причому не тільки за зникнення листівок, але й відшкодувати «упущену вигоду». Звичайно їм погрожують судом, міліцією або іншими способами розправи. Не всі, звичайно, лякаються і несуть «штрафні» гроші, але випадки такі відомі.

Що робити?

Як мінімум, шукати роботу з «білою» зарплатою. Коли всі права і обов’язки чітко прописані, коли Ваш підпис стоїть на папері, де названа точна сума Вашого заробітку, Ви зможете довести свою правоту в суді, і Вам компенсують недоплачене. В іншому випадку, Вам навряд чи вдасться повернути свої гроші.

У випадку зі штрафами, пам’ятайте, що трудові спори вирішуються в суді. Якщо роботодавець вважає, що працівники завдали йому збитків, то необхідно обґрунтувати свою точку зору, спираючись на документи. Крім того, роботодавець має право стягнути з працівника тільки прямий збиток, а упущена вигода і недоотримані доходи у трудових відносинах стягненню не підлягають.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: