Створювати повноцінний «осередок суспільства» Борисоглібська Олександра Борисівна не планувала. «Просто вік такий, що пора дітьми обзаводитися», – говорила вона своєму новоспеченому чоловікові, виходячи за нього заміж у 1995 році. Чоловік (колега по роботі Олександри Борисівни) став батьком двох спільних дітей. За надану послугу, як і домовлялися подружжя до весілля, чоловік отримав у подарунок автомобіль «Жигулі», що дісталися у спадок дружині. З тієї ж домовленості через 4 роки подружжя повинно було розлучитися без взаємних претензій. Жили молодята окремо: дружина в міській квартирі з дітьми, а чоловік – у передмісті. Видимість шлюбу подружжя все-таки підтримували – то на день народження разом підуть, то перед сусідами за руку пройдуться.

А через якийсь час справа набула несподіваного обороту. Через суд Олександра стягнула з чоовіка аліменти – оскільки добровільно він, за її словами, допомагати не хотів. Через три роки Олександра подала на розлучення. В результаті суду, фіктивний чоловік позбувся однієї з двох своїх квартир і “Жигулів”, які йому дісталися спочатку в якості оплати за штамп у паспорті та дітей (справа в тому, що за законом майно, придбане одним з подружжя у період роздільного проживання, може бути зарахована як його особиста, а не спільна власність). От і вийшло: фіктивний шлюб став самим справжнім, а чоловік, захотів отримати легкі гроші з його допомогою, тільки втратив частину своїх.

Існує декілька умов для вступу в шлюб: взаємна добровільна згода чоловіка і жінки, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Для України шлюбний вік – це вісімнадцять років. Фіктивним вважається той шлюб, який укладено без справжнього наміру подружжя або одного з них створити сім’ю.

«Хочемо квартиру»

Навіть на такому благому почині деяких держав як надання житла молодим сім’ям шахраї примудряються поживитися. Отримання такого житла величезний стимул для укладення фіктивного шлюбу. Сьогодні орендовані квартири коштують великих грошей, а варто тільки поставити двом людям, часом навіть мало знайомим, штамп у паспорті, як вони отримують власну квартиру. При цьому «наречені» можуть і далі жити кожен своїм життям, а квартиру згодом продати і розділити виручені за неї гроші.

Подібні історії трапляються і в Росії. Так, наприклад, у столиці з метою поліпшення житлових умов москвичів здійснюється програма реконструкції п’ятиповерхового і старого житлового фонду. Сім’ї замість квартир, що знаходяться в будинках і у аварійному стані, отримували житло в абсолютно нових будинках. Але в результаті прокурорської перевірки виявилося, що не все в цій програмі проходить чисто. Виявилися факти, коли недобросовісні громадяни шляхом укладання фіктивних шлюбів, вселялися в такі будинки для отримання нового, а, значить, і більш дорогого, житла з фонду міста. За результатами перевірки у 2004 році було порушено понад 30 кримінальних справ за фактами використання підроблених документів при реєстрації. Також було встановлено, що протиправні дії здійснювали і співробітники РАГСів.

Штамп у паспорті в обмін на прописку

Не завжди сумлінно діють сторони і при реєстрації так званих змішаних шлюбів, тобто з приїжджими. Причому це стосується як «нетутешньої», так і «місцевої» половинок. Багатьом жителям ближнього зарубіжжя Росія здається золотоносною жилою, що пояснює велику кількість мігрантів останнім часом з республік колишнього СРСР. Це додало потужного імпульсу вже набувши статусу традиційного – бізнесу фіктивних шлюбів. Мета приїжджаючих великим розмаїттям не спостерігається: хто прагне просто отримати прописку, нехай і тимчасову, а хтось замахується ні багато, ні мало на отримання громадянства. Важливою обставиною при здійсненні цієї афери є наявність достатніх матеріальних засобів для залучення до затії зі шлюбом потенційної дружини (приїжджих наречених, як не дивно, значно менше).

А іноді люди стають героями приказки «без мене одружили». Так не з власної волі стала нареченою мешканка Московської області Альміра Перегудіна. Одного разу Альміра – інвалід дитинства – віддала паспорт своєї сестри. Та повинна була заповнити в паспортному столі якийсь вкладиш. У результаті господиня отримала паспорт разом з відміткою про вступ у шлюб з громадянином Закавказзя Цалмунном Гулієвим. Іноді укладання фіктивних шлюбів справа рук не однієї людини, а цілої банди, яка допомагає іноземцям стати громадянами нашої країни. Ці «організації» зав’язують контакти, підшукують дівчат, охочих, вступити у фіктивний шлюб, або заочних, як Альміра Перегудіна, організують «весілля», і, звичайно, отримують за свою роботу певну плату.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: