Тамара Василівна – власниця маленького магазинчика. У сфері торгівлі вже більше 10 років і вважала себе вже професіоналом. Але одного разу до неї звернувся постачальник нової фірми, що виробляє алкогольні напої, з пропозицією закупити нову марку горілки «Крапелька». Тамара Василівна для початку погодилася придбати пару пляшок, щоб подивитися, як вони будуть розходитися. Вже через годину прийшов покупець і скупив всі, причому обурився, що в магазині так мало: «Така гарна горілка, я б купив пляшок 20, у мене якраз день народження».

Продавці чимало здивувалися – новий товар, а вже користується популярністю. Вони ще більше здивувалися, коли у різний час доби до них тільки й встигали підходити люди і питати саме горілку «Крапелька», відгукуючись про неї як про найкращий продукт. Коли наступного дня прийшов постачальник, то Тамара Василівна не стала церемонитися і замовила товару по максимуму… Проте потім стало ясно, що всі покупці, які приходили і запитували «Крапельку» – підставні люди, що створювали штучний ажіотаж, а насправді горілка жахливої якості , та й не найдешевша. По телефону, який залишив постачальник, звичайно, ніхто не відповідав.

Блеф – майстерно виконане шахрайство. Засноване воно на тому, що створюється ажіотаж навколо предмета, штучно завищується його цінність, хоча насправді йому, як то кажуть, «гріш ціна».

Наприклад, при продажу землі, можуть заявити, що на ній є нафта, золото або могили стародавніх царів. Тобто товар так рекламується, що покупець вже сам готовий віддати величезні гроші, лише б це скарб був його. Зрештою, з’ясовується, що ні про яке золоті або стародавніх похованнях тут і мови бути не може, але вже пізно – угода укладена, гроші віддані, а продавців і слід прохолов.

На «блеф» можуть попастися і власники крамничок. Уявіть собі таке: один чоловік бажає купити в антикварному магазині рідкісну книгу. Але немає з собою грошей. Він залишає продавцю під заставу картину і просить книгу деякий час не продавати. Але раптом випадковий відвідувач бачить картину і вже без неї жити не може, просить продати. Продавець (як правило) запитує:А за скільки ви б її взяли? Більше тисячі не дам! – відповідає відвідувач і йде за грошима. Але тут з’являється власник картини, сплачує гроші за книгу і вимагає полотно. Продавець благає його на колінах поступитися картиною. Власник після довгих коливань, але у зв’язку з важким матеріальним становищем, погоджується продати за 500 грн. Бідний продавець віддає ці 500 грн., бере у аферистів полотно, але за ним, звичайно, ніхто не приходить, незабаром з’ясовується, що ціна цього придбання 50 гривень.

«Дешеві» дорогі речі – їх продаж може якраз і проходить за принципом розповсюдження чуток. Причому блеф може бути спрацювати по-різному, той, хто поширює чутки про переваги товару, дійсно може нічого не знати про шахрайство. Комусь, хто може вплинути на подальше залучення людей, можуть продати дійсно дорогу річ за півціни. І ось ваша балакуча знайома хвалиться своїм новим діамантовим кольє, купленим за смішні гроші. Ви й інші її подружки приходьте за її рекомендацією до продавців цієї дешевої розкоші і отримуєте вже висококласну підробку. За цією ж схемою може відбутися і продаж дорогих автомобілів, меблів та іншого.

Продаж нерухомості за допомогою блефу – особливо тяжке шахрайство. Вас знову ж таки інформує про це людина, що заслуговує вашої довіри. Та він і сам може не знати, що та квартира, яку він порадив зняти, вже багато разів здана. Трапляються ситуації і небезпечніші. Коли ви купуєте квартиру у якоїсь фірми, яка нібито розпродає квартири в новобудові за низькими цінами. У фірми-продавця свої юристи, все оформляється цілком офіційно. У підсумку, коли операція вже здійснена і гроші заплачені, виявляється, що ви підписали документи неіснуючої фірми. Навіть до суду подати не на кого.

Що робити?

Всі покупки під впливом «блефу» швидше імпульсні. Що б не стати жертвою подібних шахраїв не варто квапитися з покупкою, навіть якщо здається, що це дуже вигідна покупка. Не все добре, що дешево, тому придбайте цінну річ тільки після того, як ви на 100% впевнені у достовірності товару. Будьте обережні ще і з тієї причини, що притягнути до кримінальної відповідальності за створення штучного ажіотажу практично не можливо.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: