Олександр дуже зрадів, побачивши рекламу засобу для виведення плям. На екрані поливали краватку кетчупом і чорнилом, а потім легкий рух руки – і краватка як новенька. У нього якраз чорнильні плями утворилося на новому піджаку: у літаку потекла ручка. У хімчистці йому цю пляму за дві хвилини видалили б, але він понадіявся на теле-диво і вирішив все зробити сам. У результаті плямовивідник «з’їв» колір піджака, а чорнило залишив в недоторканності.

Наталі з Воронежа «пощастило» менше. Навряд чи вона так легко позбудеться ваги в 20 кілограмів, набутої в результаті вживання пігулок для схуднення. Замість стрункості фігури і загального оздоровлення вона отримала зайві кілограми, та ще й необхідність у спеціальному лікуванні: лікарське обстеження показало, що пілюлі розбалансували їй всю гормональну систему.

Не варто розглядати всі розсилки товарів поштою як один зі способів «кидання» чесного народу, але в умілих руках телемагазин перетворюється в дуже потужний спосіб шахрайства, незважаючи на те, що гроші віддаються цілком добровільно. Реклама повідомляє про властивості, яких товар не має, та вводить в оману покупця.

Отже, яким чином примудряються продавати настільки неякісний товар? Прийоми використовуються найпримітивніші: наприклад, у назві фірми використовується слово «клуб», що на середньостатичну людину діє як червона ганчірка на бика – так велике його бажання долучитися до членів цього клубу всього лише за 50$, та й товар продається досить простий, виконує мрію простої людини про таку собі скатертину-самобранку. Хіти продажу в цій сфері – міостимулятори – прилади, що впливають за допомогою електроструму на різні групи м’язів і замінюють тим самим фізичні навантаження. Худнути лежачи на дивані – що може бути краще?

При дзвінку за телефоном, вказаним у рекламі – вам підтвердять всі чудодійні властивості товару, розвіють усі сумніви з приводу гарантії та можливості поміняти товар у разі браку, приймуть замовлення і домовляться про час доставки. Не погодитися після таких роз’яснень просто не можливо. Приїжджає кур’єр, а якщо покупець живе десь у глибинці, приходить посилка, в яку до оплати, природно, ніхто не дозволить зазирнути, але покупець, заспокоєний гарантіями дівчини на тому кінці дроту, платить – адже поміняють якщо що. Кур’єр вручить товар з бляклою нструкцією і (увага!) товарний чек, з акуратно вписаною сумою, назвою товару і закарлючки типу бухгалтерського розпису. Ні назви організації, ні печатки, ні адреси частіше за все не спостерігається. Втім, поки покупець ще задоволений покупкою і не замислюється про ці «дрібниці».

Цілком можливо, одразу кинеться в очі якість покупки, наприклад, западаючі кнопки на електроприладах, несправні засувки, що справляють враження неймовірної хліпкості. Як цим взагалі можна користуватися, покупець не розуміє, але навіть якщо якимось дивом річ змогла послужити деякий час, дуже ймовірно, що покупець зіткнеться з проблемою відсутності будь-яких невідновлюваних матеріалів.

Приміром, у одного з міостимуляторів накладки кріпилися на тіло за допомогою струмопровідного гелю, і на питання однієї з клієнток, де б дістати його ще, оператор без запинки порадив скористатися звичайним пластиром. А на скарги, що після пари сеансів міостімуляції ізоляція полопалися, проводи вилізли назовні і викликають досить хворобливі відчуття, оператори взагалі не звертають уваги.

Покупець все одно намагається додзвонитися до дівчат-операторів, які чомусь кидають трубку відразу ж, як тільки чують про будь-які проблеми і, в кінці – решт, хтось поблажливо кидає: «Залиште ваш телефон, вам зателефонують», проте ніхто так і не подзвонить, а якщо покупець спробує діставати операторів, знову ж таки ніхто його не буде слухати. Особливо часто цей прийом шахрайства використовують для продажу різних косметичних засобів, препаратів для схуднення, тренажерів, «цілющих» браслетів і амулетів. У кращому разі ці товари нешкідливі, і споживач страждає тільки через викинуті гроші. Але трапляються й випадки нанесення шкоди майну, а то й здоров’ю легковірних громадян.

Найбільше число скарг – на предмети тривалого користування, придбані або по оголошенням «зі складу в Москві» (телевізори, холодильники, пилососи, кавоварки, електрочайники та ін.), або через агентів, що оформляють замовлення на доставку прямо на вулиці. Так зазвичай продають меблі. Товар, як і слід очікувати, значно дешевше того, що можна купити в магазині. Але і виходить з ладу практично відразу. Продавця зазвичай не знайти. І це зрозуміло: він-то знає, якої якості його товар, і розбиратися з розгніваними покупцями йому зовсім ні до чого. Апелювати до виробника теж не завжди вдається. Побутові прилади зазвичай імпортного виробництва, та й не факт, що фірма визнає своє авторство. Цілком може виявитися, що «японський» телевізор або «італійський» електрочайник зібрані де-небудь у Китаї.

З меблями простіше – вони частіше за все наші вітчизняні і виробник не фальшивий. Ось тільки в дистанційний продаж потрапляє те, що у виробництві називається «неліквідом», тобто просто бракований товар. При цьому фабрика від свого дітища не відрікається, готова його ремонтувати, замінювати деталі меблів. Ось тільки повертати гроші вона не погоджується. І, до речі, Закон «Про захист прав споживачів» при цьому не порушує.

Буває, що людина зробила замовлення по каталогу «Товари – поштою» або аналогічного йому, а отримав або не того кольору або розміру, або взагалі замість туфель – рушник. І починається тривала переписка і багатократне пересилання товару, при яких можна розоритися на одних поштових витратах. А буває, людина і не думала нічого купувати, як раптом отримує повідомлення про посилку післяплатою. Щоб з’ясувати, що знаходиться в коробці, треба заплатити. А якщо заплатив, то, кажучи правовою мовою, угода відбулася. І не важливо, що надіслані журнали вам і задарма не потрібні. Марно доводити поштовому працівнику, що вам їх прислали помилково. Навіть якщо вдасться знайти фірму, що надіслала кота в мішку, і розірвати угоду, поштові витрати вам ніхто не поверне.

Що робити?

Якщо ви згадаєте про закон про захист прав споживачів і захочете подати до суду, то, поглянувши на товарний чек (згадайте, на ньому немає ні печатки, ні назви фірми), ви зрозумієте всю безплідність цієї затії.

Немає таких товарів серед товарів телемагазинів, які б не хотіли продавати у великих кількостях. Тому навряд чи ви знайдете щось особливе серед них. Ну, а якщо ж ви все-таки зважилися на покупку товарів в телемагазині, постарайтеся оформити максимум документів: бланк-замовлення, договори поставки і т. д.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: