Олена: «Я торгую на ринку майже рік. Ніколи не робила ніяких помилок, а тут раптом зрозуміла, що перестала бути уважною: підійшов молодий чоловік, а потім ще троє покупців. І всі швидко хотіли купити мої товари. Один дав велику купюру, інші – дрібниці. Поки відраховувала здачу першому, інші вимагали їх обслужити. У результаті я заплуталася, а коли вони пішли, я недорахувалася майже половини суми від проданих товарів…».

Ринок – це місце, де можна зіткнутися з будь-яким видом шахрайства, однак є й специфічні, притаманні тільки цьому місцю види обману. Мабуть, один з найпоширеніших методів, розрахованих виключно на продавців, отримав назву «перевертиш».

«Не дали здачу»

Все дуже просто. До торгівельного контейнера підходять відразу декілька клієнтів (нібито між собою не знайомих) і починають розглядати одну річ за іншою, попутно цікавлячись їхньою якістю і країною-виробником. В одного з потенційних покупців, що вже пакує придбану обнову, в руці затиснуте значне портмоне і велика грошова купюра.

Товар вже в сумці, і покупець просить дати здачі.

Продавець: його увагу  відволікають розмови з іншими клієнтами, неодмінно дивиться на руки покупця, де як і раніше затиснуте портмоне, але грошової купюри вже не спостерігається. Вирішивши, що вже було узято в запарці гроші за товар і забуто про це, реалізатор з вибаченнями починає відраховувати здачу. Звідки ж йому знати, що шахрай, скориставшись тим, що продавець відвернувся на іншого покупця, швидко перевернув портмоне в руках і грошова купюра зараз знаходиться між портмоне і долонею зловмисника. Буває, що продавець, не виявивши у себе в касі купюри потрібного номіналу, піднімає шум. У цьому випадку ошуканець посилається на жарт чи забудькуватість і, повернувши товар або гроші, йде далі, підшукуючи нового лоха.

Хитрий обман

До «перевертишів» відноситься ще один спосіб, що відрізняється досить великою винахідливістю. Уявіть: до самотньо стоячого ларька-кіоску підходить добре одягнений молодий чоловік, щоб купити баночку коли. Він простягає дівчині-продавщиці 50 грн. однією купюрою. Здача (наприклад, 42 грн.), що складалася в основному з дрібних монет, трохи його розчаровує: «Ви знаєте, у мене в самого таких вистачає, ви не могли б віддати мій полтинник взамін на 5 по 10 грн.». Продавщиця погоджується (дрібні гроші завжди знадобляться) та віддає незнайомцеві його 50 грн.

Юнак простягає 5 купюр і збирається йти, в той час як дівчина перераховує гроші.

– Молодий чоловіче, ви дали дуже багато! Ви мені дали чотири десятки і полтинник.

– Так, справді, напевно, переплутав, коли діставав гроші. Винен, але раз вже так вийшло, може, я вам дам ще десятку, а ви мені цілу сотню?

– Будь ласка, – каже продавщиця, і вони обмінюються грошима.

Здавалося б, усе нормально, але якщо уважно простежити, то стає ясно, що продавщицю обдурили – кола дістається шахраю зовсім безкоштовно, а гроші в результаті цього обміну до нього ж і повертаються.

Що робити?

Затримувати шахрая марно – довести факт шахрайства в подібних випадках практично неможливо. Будьте уважні і пильні: там, де багато людей, статися може все, що завгодно.

… А ви нічого й не помітите…

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: