На одній з баз Кіровського району три підприємця займалися незаконною розфасовкою насіння, родзинок і арахісу, наклеюючи на продукцію підроблені етикетки різних фірм. Товар дешево продавали власникам комерційних ларьків і на міські ринки. За 5 місяців заповзятливі торговці встигли заробити кілька десятків тисяч. Потім один із шахраїв повідомив про це в правоохоронні органи, коли зрозумів, що всі гроші йдуть на особистий рахунок власника цеху. Зараз слідча комісія буде приймати рішення про порушення кримінальної справи за однією або кількома статтями. До незаконного підприємництва і шахрайства може додатися факт торгівлі неякісними продуктами харчування.

«Продуктові шахрайства» ґрунтуються на тому, що в ті продукти, які ми вживаємо в їжу, кладеться зовсім не те, що пишеться на упаковці, сюди ж можна віднести підроблення термінів придатності.

Наприклад, на початку квітня 2005 року в Ганновері (Німеччина) співробітники мережі супермаркетів REAL були викриті в тому, що вони перекладали в нову упаковку прострочений м’ясний фарш і заявляли його як свіжий товар. Прокуратура пред’явила звинувачення 9 співробітникам супермаркету.

Проте цей випадок не поодинокий, з цим стикаються покупці всіх країн. На оптових продуктових базарах продають прострочені товари, у яких поряд з фабричним терміном придатності стоїть друга дата, поставлена продавцем (для цього використовується спеціальна печатка). На імпортних продуктах термін вказується на пластмасових гребінцях, які легко зрізаються.

У 2004 році в Південній Кореї вибухнув скандал, що отримав назву «сміттєві пельмені». Всередині пельменів, що виготовляються місцевим виробником і продаються через супермаркети, були виявлені гнилі овочі. Корейське санітарне відомство повідомило, що з 1999 року по лютий 2004 року 18 компаній використовували у своїх продуктах гнилі овочі.

У нашій країні історії про те, що в ковбасні вироби підмішується все крім самого м’яса, вже давно перестали бути анекдотом. На дешеве шампанське наклеюють етикетки дорогого, обгортки не відповідають цукеркам і т. д. Здається, що з подібним стикався практично кожен покупець.

Але все-таки у нас найпопулярнішим видом продуктового шахрайства є так зване «бродіння», тобто елементарне виготовлення неліцензійної горілки. На зорі бодяжного бізнесу підробки можна було відрізнити за способом наклеювання етикеток, якості їх виготовлення і т. п. Однак, “бодяжники” теж не відставали від нововведень у цій галузі. Виробники сталі виготовляти оригінальні пляшки, клеїти голограми. З’явилися акцизні марки, але будь-які ускладнення давали до сих пір лише тимчасовий ефект. Хоча, при досягненні особливо високого рівня захисту, бодяжники перемикаються на підробку більш дешевих сортів.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – http://history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: