Волзький трубний завод (ВТЗ) у 1999 році був визнаний банкрутом, так як мав борги перед бюджетом і кредиторами. Однак 70% активів ВТЗ в 1997 році були переведені на рахунок ВАТ «Виробниче об’єднання Волзький трубний завод». Незважаючи на те що сенс проведеної операції був очевидний (виведення майна напередодні банкрутства), податкова інспекція не змогла довести причетність до шахрайства власників заводу та їхніх спільників.

Сьогодні знайти тих, хто готовий сісти у в’язницю замість винного, вкрай складно. Тому для вирішення проблем з податковими органами або кредиторами прийнято звертатися до організацій, що спеціалізуються на ліквідації або реорганізації підприємств. Логіка проста: немає фірми – немає і боргів. Велика кількість рекламних оголошень, що побічно пропонують ліквідацію підприємства, говорить про популярність цієї послуги. Наприклад, станом на 2005 рік у Києві діяло 50 фірм-ліквідаторів, кожна з яких щомісяця обслуговувала 5-10 клієнтів. Зважаючи на прийдешню кризу, можна сміливо ці цифри збільшувати мінімум у 3-5 разів. Середня вартість однієї їхні послуги – близько $800. Щомісячний дуже приблизний обсяг цього ринку становить, таким чином, $600-900 тис.

Зміна засновника

Назвати це, власне, ліквідацією – не можна. Та й не всі вважають цей спосіб ефективним, тому що, на їхню думку, зміна засновників не вирішить проблему боргів, а лише посилить її. Пропонована зміна – фіктивна. Вона припускає, що новим «засновником» виявиться людина, якій і втрачати нема чого (зазвичай це нетямущі або зубожілі люди). При відповідній перевірці з’ясовується, що борги зроблені в період перших власників, з них-то і будуть вимагати борги. Але якщо заборгованість підприємства не відбивалася на його фінансовому балансі, і в розпорядженні податкової інспекції немає документів, що підтверджують наявність боргів до зміни засновників, залучити до відповіді колишніх керівників буде непросто.

Консультація юриста

Фіктивні банкрутство трактуються КК України, стаття 218, як злочин. Але довести, що вони фіктивні, буває дуже складно.

Стаття 218 Кримінального кодексу України

«Завідомо неправдива офіційна заява громадянина – засновника (учасника) або службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина – підприємця про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, – караються штрафом від семисот п’ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.»

Примітка. У статті 218 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (т.б. більше 8500 грн.).

Дворівнева схема

У цьому випадку відбувається зміна директора, потім фірма продається новому засновнику, який не є громадянином України. Потім новоявлений директор їде на свою історичну Батьківщину. Це створює для податківців додаткові складності при знайомстві з документацією.

Злиття або приєднання однієї фірми до іншої

На думку самих ліквідаторів, найнадійніший спосіб позбавлення від зайвих проблем – це злиття або приєднання однієї фірми до іншої. Закон перекладає всі зобов’язання (у тому числі борги до бюджету) на ту фірму, яка поглинула іншу. При цьому можливий варіант приєднання фірми за певну суму до фіктивної фірми, зареєстрованої в іншому регіоні.

Консультація юриста

При розкритті шахрайства власники фірми-боржниці будуть звинувачені в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів (ст. 212 КК України) та шахрайстві (ст. 190 КК України).

Офіційна ліквідація

Тільки офіційна ліквідація зі зняттям з обліку в усіх органах є єдино законною процедурою. Але триває цей процес дуже довго. І через 6-8 місяців фірма або буде ліквідована, або, якщо зовнішнє управління виявиться успішним, буде відновлена. Надають ці послуги так звані «білі ліквідатори».

Інші способи мінімізації податків

Зменшити суму податків дозволяють і інші схеми: псевдо-експорт (держава повинна повертати ПДВ по експортерах, і якщо експорт фіктивний, то ПДВ повертається); фіктивна співпраця зі спортивними організаціями, товариствами інвалідів та подібними об’єднаннями, що мають податкові пільги. Схеми з використанням страхових компаній виглядають так: партнер, якому були перераховані гроші, несподівано зникає, фірма отримує страховку, а держава зобов’язана повернути їй ПДВ, сплачене при здійсненні операції (природно, зниклий партнер підставний, а отримана страховка була оплачена самою фірмою).

Основним моментом у багатьох незаконних схемах є підставні фірми, які найчастіше реєструються за краденим або не чинними паспортами.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: