«Допоможіть, люди добрі! Документи згоріли разом з будинком. Жити ніде, у мене на руках онуки маленькі залишилися» – це одна з численних історій, які можна почути у громадському транспорті, в підземному переході. Та де завгодно! Мета одна – розжалобити і отримати за свою гру гроші.

От тільки працювати жебракам останнім часом стає все складніше, історії стають з кожним днем все жалібніше, а народ подає все менше. Не довіряє він вже жебракам так беззавітно, як раніше.

Діти

45-річна Тамара Баширова приїхала до столиці з Псковської області. Тут вона організувала бригаду малолітніх дівчаток-жебраків. Для своїх доньок вона знайшла помічниць – двох підібраних на вокзалі бездомних дівчаток. Для жебракування були обрані квартири жалісливих москвичів. Діти зазвичай ходили по квартирах одні. Але незабаром міліціонери позбавили кмітливих матусю дохідного промислу, висунувши їй обвинувачення в залученні неповнолітніх «до антисуспільних діянь».

Існує інший тип маленьких жебраків – «маршрутники». Вони ходять по автобусах і тролейбусах, кричать, скачуть з сидіння на сидіння, висовуються з дверей. Кондуктори звикли до цих хлопців, і часто захищають їх від гніву гидливих пасажирів. Незважаючи на юний вік, діти-жебраки швидко стають відмінними психологами і знають, до кого варто підходити, а до кого ні. Їх «клієнтами» стають пасажири напідпитку, добрі бабусі, явні багатії, совісні молоді дівчата тощо. Жебрацтво цим дітям здається грою, правда, вже заснованої на знанні життя.

«Квартирні ходоки»

Жебраки цього типу ходять по квартирах. Запускають замурзаного виду малюка, який жалісним голоском просить хлібця. Господарі, розчулені виглядом голодної дитини, йдуть за хлібцем. Малюк у цей час чекає в коридорі (не на майданчику ж йому стояти). Повернувшись, господарі рідко знаходять на місці дитину, як і гаманці, черевики і решту, що не акуратно лежало.

Цигани

На вулиці підходить циганка і, як завжди, щось просить. Наприклад, показати дорогу. Потім, згідно з найбільш поширеній сценарієм, просить будь-яку дрібницю або річ, яку жертві потім доведеться викупити. Але скільки б вона не отримала грошей, циганка не зупиниться поки не отримає як можна більше. Жертва при цьому вибирається молода, пристойно одягнена і з гарним настроєм.

Інша схема теж не відрізняється хитромудрістю – жінка і двоє дітей. Один – немовля, у неї на руках, а старший – на розкладному стільчику з гармошкою. Почувши у переході іноземну мову, циганка з немовлям, загорнутим у брудне лахміття, кидається до жертви і простягає руку. Не звиклі до такої наполегливості інтуристи, метушливо дістають свої портмоне і простягають купюри. Хтось – 10 гривень, а хтось і 10 доларів. Далі іноземці бачать циганчука, що грає на гармошці «Калинку-малинку»… За день цей сімейний підряд може заробити пристойну суму.

Юридична консультація

Спеціальної статті, що карає за жебрацтво, в Україні немає.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: