Цей великий італійський фальсифікатор сотень скульптур від «античності» до «Відродження» Альчео Доссена (1876 – 1936) став головною дійовою особою одного з найбільш гучних скандалів в мистецькому житті XX століття.

Доссена народився в італійському місті Кремоні, який є батьківщиною Страдіварі і Аматі – відомих скрипкових майстрів. В юності і сам Альчео намагався робити скрипки, але швидко зрозумів, що це не його покликання. Щоб заробити грошей, юний Доссена пішов в підмайстри до місцевого каменотеса… Це заняття ніколи йому не подобалося, до того ж Альчео завжди хотілося бути знаменитим. Тільки до 30 років Доссена зважився кинути роботу на каменоломні і поїхав підкоряти Рим. Але почалася світова війна – і внесла свої корективи. Доссена призвали до армії. І підкорення італійської столиці довелося відкласти до кращих часів.

Знамениті підробки

Як художник Доссена нічого собою не представляв. Створювати щось нове у нього виходило не дуже добре. Але він виявився чудовим майстром підробок. Як ніхто, він умів подарувати своїм творінням відбиток безжального часу, а фактурі мармурових скульптур – повну ілюзію старини. 1916 рік – переломний в житті Альчео Доссена. У римському кафе він познайомився з чоловіком, який виявився антикваром Фазолі. Антиквар дуже зацікавився невеликим рельєфом у стилі Відродження, зробленим Альчео. Фазолі запропонував йому купити фрагмент рельєфу за 100 лір.

Фазолі разом зі своїм товаришем Палезі збули підробку за 3 тис. лір. Доссена став справжньою знахідкою для антикварів. Через якийсь час шахраї знову розшукали Альчео Доссена і запропонували йому співпрацю. Надалі він отримував від перекупників нікчемні суми, однак і за ці маленькі гроші Доссена був згоден працювати, так як це було для нього єдиним засобом до існування. Торгуючі його підробками антиквари виготовляли фальшиві сертифікати, домовлялися з експертами в області мистецтва, і ті видавали свідоцтва про автентичність того чи іншого шедевру.

Арт-дилери, які брали участь в афері навіть вигадали історію про монастир, що був зруйнований землетрусом. Розкопки на цій території і подарували світу дивовижні знахідки. По всій Європі та Америці в антикваріаті, приватних зібраннях і музеях можна було зустріти скульптури, народжені в майстерні Доссена що пройшли через руки Фазолі і Палезі. У нью-йоркському Метрополітен-музеї красувалася кора грецького майстра VI століття до н. е., у Віденському музеї – фронтонна група з Веліі, в музеї Сан-Луї – етруська Діана, в музеї Клівленда – архаїстична Афіна, а також десятки і десятки статуй, що приписуються Міно та Ф’єзоле, Донателло, Росселіні, Верроккьо і іншим геніям епохи Відродження.

Викриття

Підробки скульптур буквально заполонили антикварний ринок. Виручка від їх продажу текла рікою до рук шахраїв-антикварів. Сам же майстер Доссена все так само отримував лише мізерну частину від цього потоку. Всього за кілька років Фазолі і Палезі виручили на фальшивках не менше 70 мільйонів лір.

Доссена трудився, не покладаючи рук і не претендуючи на високу оплату своєї праці. Проте так було до 1927 року. У Доссена не виявилося грошей на похорони померлої дружини. Він звернувся до своїх перекупників, але Фазолі і Палезі грошей йому не дали. І Альчео почав мстити.

Його викривальні інтерв’ю помістили провідні газети Європи. «Геній фальшивок» – так називали Доссену журналісти і критики. Фотографії його підробок обійшли журнали і газети всього світу. Багато хто не хотіли вірити. Але їх переконав фільм, знятий в майстерні Доссена доктором Гансом Кюрліхом. У майстерні Альчео був басейн, заповнений темною рідиною. За кілька тижнів перебування в ній скульптури набували старовинного вигляду. Потім Доссена безжально бив важким молотом по другорядним частинам скульптури. Перед об’єктивом кінокамери скульптор незворушно створював свою останню підробку – «античну» статую богині.

Доссена ж не боявся викриття з самого початку. Його творіння видавали за оригінали і продавали Фазолі і Палезі, а сам він грошей за свої шедеври практично і не отримував. Так що юридичної відповідальності Доссена не поніс…

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: