Джозеф Уеіл був відомий також під ім’ям «Жовтий хлопець» (Yellow Kid). Ця людина заробила славу одного з найвидатніших і найбільш витончених шахраїв. Він прожив довге життя – 101 рік, і за цей час заслужив також звання короля аферистів XX століття.

Уеіл говорив: «Я ніколи не стану обманювати чесних людей. Тільки негідників. Вони хочуть отримати щось в обмін на нічого, а я даю їм нічого в обмін на щось». Народився майбутній король аферистів 30 червня 1875 року в Чикаго. Його батьки були емігрантами (мати – француженка, батько – німець). В юності Джозеф працював в салуні в одному з дуже небезпечних і неспокійних районів на околиці Чикаго. Уеіл відрізнявся кмітливістю і винахідливістю. Він сам вигадав безліч шахрайських трюків.

Афера «Золоті окуляри»

На початку своєї шахрайської кар’єри Джозеф заробляв на життя наступним способом. З’являючись на фермі, господар якої був трохи короткозорий, Уеіл питав, ніби ненароком, не втрачав чи той дорогих очок. І діставав при цьому очки в «золотий» оправі, потім переконував фермера приміряти їх, і тут же підсовував сторінку з великим шрифтом, яку носив з собою. Фермеру здавалося, що в цих окулярах він бачить набагато краще. Окуляри ж були пофарбовані в золотий колір, але виконані були аж ніяк не з дорогоцінного металу. Врешті-решт, фермер умовляв шахрая залишити йому окуляри за 3-4 долари, запевняючи, що сам поверне їх власникові, якщо той знайдеться. Купівля ж очок обходилася Уеілу в 15 центів.

Напарник

Уеіл дуже рідко діяв один. Головним його партнером був Фред Бакмінстер на прізвисько «Диякон». Колись Бакмінстер працював в Поліцейському управлінні Чикаго у відділі по боротьбі з шахрайством. Він розслідував справу Уеіла і одного разу взяв його на гарячому. По дорозі до дільниці заарештований дістав з кишені близько $ 8000. Ця сума на початку століття була просто величезною. Приголомшений Бакмінстер запитав звідки у злочинця такі гроші. Дітворі на молоко, – відповів Уеіл. І додав, що заробив їх за пару годин вранці цього дня. Він заявив, що поліцейський, працюючи разом з ним, може заробляти стільки ж. Надалі ця парочка здійснила чимало шахрайств.

«Яка собака!»

Ось, приміром, одна з афер цього дуету. Уеіл входив з породистою собакою в фешенебельний бар. Розговорившись з його власником, він з гордістю демонстрував документи на родовід собаки, перераховував призи, які вона отримала на виставках. Потім «господар» просив доглянути за собакою, поки він не сходить до банку (з чотириногим другом туди не пускають). За надану послугу він одразу віддавав 10 доларів.

Через деякий час, в бар входив Бакмінстер. Побачивши собаку, він розігрував наступну сцену:

– Саме таку собаку я намагаюся знайти вже цілих п’ять років, з тих пір як загинула моя улюблениця! Ціна для мене не має значення. Ось вам 50 доларів.

– Вибачте, сер. Але мене просто попросили доглянути за цією собакою, – відповідав звичайно бармен.

– Добре, даю 300, ─ і з цими словами Бакмінстер діставав з кишені значну пачку грошей.

Бармен все ж відмовлявся. Переконував почекати господаря тварини, який повинен прийти з хвилини на хвилину. «Покупець» говорив, що поспішає у терміновій справі, але при цьому він пропонував бармену 50 доларів авансу, а 250 обіцяв віддати після того, як бармен умовить господаря продати собаку. Гроші Бакмінстер обіцяв віддати відразу після дзвінка бармена. Потім він залишав візитну картку і йшов. Через півгодини повертався Уеіл. Він робив вигляд, що його фінансові справи йдуть погано і, що йому терміново потрібні гроші. Бармен, відчувши легкі гроші, пропонував купити собаку за $ 100. Після тривалих коливань Уеіл, звичайно, погоджувався. Потім задоволений собою бармен дзвонив Бакмістеру, але ні про яку собаку на іншому кінці дроту зазвичай ніхто і ніколи не чув.

«Банк на один день»

Наступну аферу Джозеф провів із банком. Вона була настільки талановито виконана, що надихнула Голлівуд на зйомку фільму «Афера» з Полом Ньюменом. Дізнавшись, що Національний Торговий Банк переїжджає в нову будівлю, Уеіл орендував стару будівлю і створив фіктивний банк з метою проведення тільки однієї угоди. Джозеф найняв команду аферистів, які розігрували сцени з банківського життя. Біля кас стояли довжелезні черги, оператори приймали і видавали готівку, по кутах і біля дверей стирчали копи, снували клерки з паперами.

Бакмінстер тим часом знайшов клієнта. Ним виявився чиказький мультимільйонер. Шахраї повідомили йому, що один з найбагатших людей на Середньому Заході, власник банку, має контроль над належними уряду земельними ділянками. І зараз з’явилася унікальна можливість придбати їх за чверть реальної вартості. Угода конфіденційна, тому оплата можлива лише готівкою.

Клієнта з $ 500.000 зустріла на вокзалі шикарна машина і привезла до банку. Цілу годину жертва чекала аудієнції з банкіром. За цей час репутація банку зросла у його очах в кілька разів, так як він безперервно чув такі телефонні розмови: «Нікуди складати гроші», «Треба посилити охорону» і т.п. Після оформлення всіх паперів, актів землекористування мільйонер у супроводі Бакмінстера поїхав в Чикаго, а Уеіл розрахувався зі своєю командою акторів і закрив банк. Всі витрати з організації афери склали близько $ 50.000.

Кінець кар’єри

В Уеіла зароблені на різних махінаціях гроші не затримувалися. Він багато витрачав на азартні ігри, предмети розкоші і жінок. У період розквіту своєї «діяльності» Уеіл мав штаб-квартиру в Чикаго, володів готелями та іподромом, поруч з ним постійно знаходилося безліч красивих жінок. Зовні він завжди виглядав бездоганно: бездоганна трійка від кращого кравця, шовковий галстук, прикраси з діамантами. Саме завдяки своїй франтуватості він і зобов’язаний прізвиську Yellow Kid. Їм його нагородив власник дорогого салону одягу в Чикаго.

Після п’ятдесяти років Уеіла стали переслідувати невдачі. Бакмінстера посадили у в’язницю, там же опинилися і багато інших його подільників і партнерів. Періодично заарештовували і самого Джозефа. Наприкінці шістдесятих знаменитого афериста бачили в Чикаго. Виглядав він гнітюче: убогий старий, брудний і неголений. Помер він у притулку для жебраків і був похований в безіменній братській могилі.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: