Цей француз обожнює розкішне життя і вміє обдурити навіть недовірливі банки. Його професія – злодій. І це саме він від Монако до Гонконгу безсоромно крав діаманти і розкішні дорогі годинники.

Цей шахрай діяв за невигадливої схемою: представляючись багатим саудівським принцом, він просив власників ювелірних магазинів показати найкращі товари, і, вибравши мить, стрімко тікав із здобиччю. Завдяки цій звичці називатися принцом, Жан отримав прізвисько «Султан». Ореол багатства і могутності, а також ім’я, запозичене у справжнього султана, діяли гіпнотично на охоронців і ювелірів, присипляючи їхню пильність…

Жан Ерріна, дійсно, був схожий з реальним султаном Саудівської Аравії бен Абдулазізом аль-Саудом, під чиїм ім’ям він промишляв. Список його махінацій вражає уяву: мільйони, діаманти, дорогоцінні годинники і прикраси, вкрадені в Швейцарії, Італії, Німеччини, Англії, Франції…

Ерріна скрізь роз’їжджав у компанії «принцеси», яка вільно говорила на арабській, французькій, італійській та англійській мові. Фальшива принцеса, насправді була старшою сестрою Ерріна. Як і брат, вона була добре знайома поліції. У 1991 р. мадам вже ловили за крадіжку, а пізніше, в 1994 р., вона була звинувачена в п’яти пограбуваннях в Гаврі.

У Женеві

4 червня 1998 року 10:00 ранку. Готель «Де Берг» в Женеві. Один з найвідоміших ювелірів міста Ерік Бертран увійшов до холу готелю, де у нього була призначена зустріч з арабським султаном. Зазвичай відомий ювелір, власник розкішного бутика в центрі міста, посилав на переговори з клієнтами своїх експертів, але цей важливий покупець захотів зустрітися з ним особисто. «Хочу зробити сюрприз коханій дружині», – пояснив мільйонер. Султан бен Абдулазіз попросив ювеліра продемонструвати йому все красиве і, звичайно, найдорожче.

У холі готелю обидва перегорнули каталог. Англійська султана була чудова. Він був бездоганно одягнений: у чорному шкіряному піджаку, з величезною пачкою грошей у кишені, в черевиках зі шкіри ящірки. Потім в обумовлений час фальшивий бен Абдулазіз прийшов у центральний офіс Еріка Бертрана, щоб оглянути подані йому ювелірні прикраси, але ні на чому не зміг зупинитися і пообіцяв приїхати разом з принцесою.

Увечері наступного дня султан прибув разом з дружиною. Їх запросили в приміщення для VIP-клієнтів, принесли туди коштовності, які принцеса критично оглянула. Їй не сподобалося ні одне з прикрас з колекції пана Бертрана. І пара залишила бутик. А трохи пізніше в одному з поліцейських ділянок Женеви оголосили тривогу – Ерік Бертран помітив після відходу султана з дружиною зникнення двох чудових алмазів загальною вартістю 252 тис. дол Але злодії вже зникли.

Численні афери Сулатна

Через місяць після події в Женеві знову заговорили про шахрая на прізвисько «Султан». У Гамбурзі, в магазині коштовностей, він вкрав 15 кілець вартістю 600 тис. марок. 11 листопада того ж 1998 року в одному з магазинів Лугано (італійський кантон Швейцарії) при обміні валюти шахрай викрав 18 тис. швейцарських франків і 10 млн. лір. Через кілька днів, вже в Італії, Ерріна обікрав італійський обмінний пункт. У січні 1999 р. в Монтре фальшивий султан потягнув з ювелірного магазину Бенуа чотири пари годинників, і дві каблучки на суму 4 млн. швейцарських франків.

Тоді про ці пограбуваннях мало писали газети, оскільки поліція не хотіла піднімати великий шум, щоб не заважати його затриманню. Камери спостереження дозволили досить швидко ідентифікувати особу грабіжника, але залишалось основне – знайти злочинця. А він був невловимий. Самозванця бачили в Лівані, Південній Африці. У Парижі на вулиці Ріволі він купував дорогі речі, користуючись вкраденої кредитною карткою.

Арешт «султана» Жана Ерріна відбувся у паризькому передмісті, в маленькій квартирці. Але всередині – на комоді, на шафі, на ліжку – лежали скарби, вкрадені у ювелірів різних країн. Скарби, заради яких Жан ризикував свободою, і завдяки яким, увійшов в історію як великий аферист.

Енциклопедія шахрайств та лохотронів – history.lohotron.in.ua

Ще з Енциклопедії: